Сторінка:Вячеслав Липинський. Листи до Олександра Барвінського.djvu/7

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


16.1.1925

Reichenau, N.Ö.

Високодостойний Пане Раднику!

Прошу прийняти мою уклінну та щиру подяку за Вашу ласкаву память, якої дорогий для мене доказ бачу в листі Вашому. Звольте, Високодостойний Пане, прийняти також мої найщиріші побажання, щоб цей Рік Новий приніс Вам все найкраще, а найважніше здоровля і добрі умови для продовжування Вашої великоцінної Праці, Вам на радість, а нам, молодшим, на науку.

Простіть мені великодушно, що тільки сьогодня шлю Вам оці свої побажання. Цілі свята пролежав я хворий на інфлюенцу, яка при моїх слабих легких все проходить тяжко. Обмежитись звичайною новорічною карткою, у відношеню до Вашої Особи, я не почував себе в праві, а листа до сьогодняшнього дня справді не мав змоги написати. Прошу не взяти мені цього на зле.

З великою радістю прочитав я у Вашому листі, що “Спомини” Ваші вже доведені до 1901 р. і пишуться дальше. Аби Бог дав, щоб могла як найшвидче скластись оця видавнича спілка, про яку згадується, і щоб “Спомини” Ваші як найшвидче побачили світ. Вони так потрібні для скріпленя традиції того, що було творчим і будуючим на Україні.

Ви глибоко зворушили мене, Високодостойний Пане, своєю прихильною згадкою про мою статейку в “Українськім Голосі” Ваше добре і ласкаве слово служить мені заохотою до дальшої праці в цих безмірно тяжких умовах нашого сучасного життя.

Питаєте ласкаво про мою працю. Тепер викінчую друк V кн. “Хліборобської України”. Тяжко це йде, бо маю тільки одного помічника, а друкуючи у Відні, треба всі рукописи переписувати на машині, і з коректою велика морока. Як тільки книжка вийде, зараз, розуміється, буду мати честь переслати її Вам.

Прошу передати моє щире поздоровлення з Новим Роком і подяку за память Високоповажному Синові Вашому, і прийміть, Високодостойний Пане Раднику, вислови найглибшої пошани від Вашого покірного слуги

Вяч. ЛИПИНСЬКИЙ