Сторінка:Вячеслав Липинський. Листи до братів-хліборобів 1919—1926 (1926).djvu/244

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


правління без одного голови держави, або з виборним, недідичним і безвладним головою — форма характерна для всякої демократії, може, як переходова стадія, появитись при упадаючій класократії (т. зв. аристократичні республіки), або в початковім періоді розвитку охлократії (республіки абсолютистичні, в роді сучасної Р. С. Ф. С. Р.). Вищесказане поясняє, як підстави моєї класифікації, так і те, чому инших методів орґанізації національної аристократії, коли прийняти ці підстави, не буває.

В дальших »Листах« постараюсь дати можливо докладний аналіз цих трьох основних методів орґанізації національної аристократії. Як було вище сказано, причиною неоднаковости цих методів єсть необхідність морального авторітету для всякої влади, для всякої правлячої матеріяльної сили. І тому аналіз охлократії, класократії і демократії буде одночасно аналізом трьох ріжних форм морального авторітету національної аристократії, які в цих трьох методах її орґанізації знаходять собі вираз.

Надзвичайно складне питання морального авторітету влади найчастіще розглядалось досі виключно або з погляду матерії, од якої має залежати дух, або з погляду духа, який править матерією. В першім випадку моральний авторітет влади пояснявся просто її матеріяльною силою, а його ріжні політичні, культурні і т. п. прояви в громадськім життю трактувались тільки як »надбудова« над рішаючими про все відносинами матеріяльними (як приклад: т. зв. Марксізм, історічний матеріялізм і т. п. старі і нові матеріялістичні теорії, при яких »пануючі« наділяються тільки матеріяльною силою). В випадку другім моральний авторітет влади пояснявся тільки її моральною силою, яка керує відносинами матеріяльними (як приклад: »Божії люде« Платона і всі ідеалістичні теорії, при яких »пануючі« наділяються тільки силою моральною). Тому визнавці того чи иншого монізму — одні: шукали поясненя громадських відносин моральних тільки в відносинах матеріяльних, — другі: громадські відносини матеріяльні поясняли тільки відносинами моральними.[1]

Вихожу з заложеня, що відносини матеріяльні знаходять вираз в статиці громадського життя: в тім, що вже сотворено людським духом з пасивної матерії. Відносини моральні знаходять собі вираз в динаміці громадського життя: в тих громадських моральних силах, яких вживають в своїй акції люде, що бажають

  1. Християнство це питання розвязуе формулою: Боже — Богові, Кесарове — Кесареві. І на цьому дуалізмі — який на практиці привів до відділеня влади світської од влади духовної — побудовані були, як про це мова дальше, найкращі — класократичні — орґанізації християнської аристократії.