Сторінка:Вячеслав Липинський. Листи до братів-хліборобів 1919—1926 (1926).djvu/331

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


випливаючими з минувшини узами родства, спільної традиції, расової та духової одноцільности орґанічних класових сполучень — обєднана лише завданнями поширеня своєї віри і своєї державної організації — всяка охлократія після програної війни розхитується, або розсипається. Вся її система, побудована на террорі, на гіпнозі непомильности і суґґестії непоборимої могутности розвіюється як дим з хвилиною, коли вона показала на ділі свою слабість. Її механічність та неорґанічність повертає її тоді в порох, в ніщо, як численні приклади цього бачимо в історії раптового занику під впливом програної війни величезних охлократичних держав.

Занепад охлократії під впливом внутрішнього розвитку матеріяльної культури бачимо тоді, коли охлократична держава, задержана в своїй експанзії сусідніми осілими націями, або загрожена в своїм істнуванню напором ще більше примітивних, експанзивних і войовничих кочовників, мусить, для удержаня чимраз численніщого і матеріяльно непродукуючого охлократичного державного апарату, збільшувати матеріяльну продукцію в підвладній цьому державному апаратові країні. Для збільшеня цієї продукції вона — сама до неї нездатна — мусить спроваджувати в свою державу чужоземні матеріяльно творчі елєменти. І коли ці елєменти належать до типу демократичного, коли це незорґанізована ріжнорасова мішанина, всяких пацифістичних спекулянтів, то вони поволі, своїми ріжнородними пацифістичними способами, розкладають покликавшу їх охлократію. Сотворений охлократією державний апарат в результаті захоплюється ними і повертається на службу та охорону їх мирно-експлуататорських, демократичних, »на суверенній волі визволеного народу« опертих інтересів. І вкінці кінців бачимо в такій країні, вище вже представлену і вже нам знану, картину перемоги демократії.

Але дуже часто після панування охлократії приходить панування класократії. При всій своїй жорстокости і примітивности механічна і тверда влада охлократії не має тих розкладаючих і закроюючих прикмет, як шарлатанська, на фікціях та спекуляціях побудована, влада гнилої, слизнякуватої демократії. Вона виразна, простолінійна, безкомпромісова і войовнича. Тому і опозиція до неї прибірає такі самі безкомпромісові, гострі і простолінійні форми тоді, коли це опозиція войовників, коли вона складається з лицарських, матеріяльно продукуючих, расово одноцільних, до орґанізації здатних і демократією не розложених класократичних елєментів. В той спосіб охлократія своїм пануванням часто викликує відродженя або народженя класократії.

В протилежність до пануючої кочовничої, безкласової, родства непамятаючої і матеріяльно непродукуючої охлократії, починається