Сторінка:Відомості Верховної Ради 1947.djvu/47

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


сторона має право звернутися до народного суду з заявою про визнання її дружиною особи, яка померла або пропала без вісті на фронті.

Доказом фактичних шлюбних відносин є факт спільного співжиття, наявність при цьому співжитті спільного господарства і виявлення подружніх відносин перед третіми особами, в особистому листуванні та інших документах, а також взаємна матеріальна підтримка, спільне виховання дітей і т. ін.

На підставі судового рішення про визнання фактичних шлюбних відносин органи ЗАГС роблять відповідний запис у книгах запису актів громадянського стану.

Визнаний судом фактичний шлюб і оформлений відповідно в книгах запису актів громадянського стану породжує всі права і обов'язки, що випливають із зареєстрованого шлюбу.

Ст. 105-3. Під час реєстрації шлюбу в паспортах кожного з подружжя обов'язково робиться запис про шлюб з зазначенням прізвища, імені, по батькові і року народження дружини, місця і часу реєстрації шлюбу».

9. Ст. 119 викласти в такій редакції:

«Ст. 119. Питання про припинення шлюбу розлученням розв'язується судом за заявою обох членів подружжя або одного з них.

На підставі ухваленого судового рішення про розлучення, органи запису актів громадянського стану реєструють в актових книгах розірвання шлюбу, виписують свідоцтво про розлучення, при видачі якого робиться позначка про розлучення в паспорті кожного дружини і стягається з одного або з обох дружин, за ухвалою суду, від 500 до 2.000 карбованців».

10. Доповнити Кодекс ст. 119-1 такого змісту:

«Ст. 119-1. В тих випадках, коли хто-небудь з осіб, які бажають оформити свої фактичні шлюбні відносини, що існували до видання Указу від 8 липня 1944 року, перебував раніше в зареєстрованому шлюбі з іншою особою, розійшовся з нею, але перед вступом в фактичні шлюбні відносини не оформив припинення зареєстрованого шлюбу розлучення, це оформлення провадиться органами запису актів громадянського стану в порядку, що існував до видання Указу від 8 липня 1944 року, одночасно з оформленням фактичних шлюбних відносин».

11. Ст.ст. 120, 121, 123, 125, 128 і 130 викласти в такій редакції:

«Ст. 120. Безспірним доказом розірвання розлученням шлюбу, зареєстрованого в органах ЗАГС, є рішення суду про визнання даного шлюбу розірваним і запис про розлучення в книгах запису актів громадянського стану».

«Ст. 121. Подружжя, що перебуває в зареєстрованому шлюбі, може носити спільне прізвище чоловіка або жінки або ж залишатися при своїх дошлюбних прізвищах.