Сторінка:Віктор Зелінський. Синьожупанники (1938).djvu/37

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


виконали. З того видно, що у вас завелося переконання, буть тоби в українській армії мало істнувати виборче начало, подібно, як це заіснувало в російській армії в час революції. Цей порядок довів російську армію до руїни. Він не є в ужиттю ніяких кадрових армій всього світа.

З практичного боку ви мною призначених старшин цілком не знали, ви з ними не служили, не були під їхньою командою. Чиж можете після того сказати, які вони є, добрі або злі? А ці старшини були в старшинському таборі, були вибрані спеціяльною старшинською комісією і були затверджені мною, як начальником дивізії — на мою відповідальність. Тільки я можу змінити їхнє призначення, слідкуючи за їхньою службовою здібністю та відданістю на службі Батьківщини.

Через те, що наша дивізія є сформована з добровольців, то після тих моїх слів проголошую: Всі старшини й козаки, що не є згідні з тими примітивними засадами вояцького діла, можуть вийти вперед і залишити дивізію.

Мої слова висказані просто, по вояцьки, зробили на козаках замітає враження. На повторення мойого зазиву опустити ряди дивізії, коли хто не вдоволений — ніхто не виступив.

 — Так значиться — сказав я — всі згідні служити українській армії згідно з вимогами вояцької дисципліни.

Всі враз гукнули: Згода, отамане!

 — Тепер зате, — сказав я — що ви відмовилися взяти зброю з рук німців у таборах полонених на німецькій території задля небезпеки, що не знали ви, проти кого ця зброя буде звернена, — рахую своїм обовязком висловити вам мою щиру подяку. Сьогодні, коли ви знаходитеся на землі України, без сумніву знаєте, проти кого ця зброя буде звернена. Через те, візьміть її і бережіть як один з найкращих чинників до боротьби за здійснення наших дитячих мрій, за звільнення нашої Батьківщини з рук кривавого наїздника, за створення могутньої Української Держави. За ваш чудесний вигляд, за ваш прекрасний настрій, за вашу бодру поставу — моє вам щире спасибіг! — закінчив я свою промову.

У відповідь на це гучне «Слава Україні!» понеслося з уст козаків но просторих полях Полісся.

Після того зібрав я на своїй кватирі старшин мойого штабу, як теж поодиноких полків. Тут у першу чергу наказав я свойому начальникові штабу виконати наказ виданий мною в Ган-Мюндені відносно призначення старшин. А також порішено на тій нараді в моїй кватирі, завести дисциплінарні поступування в дивізії. Через те, що не було окремого військового статуту про кари, я зарядив ось що:

За переступство проти порядку в дивізії — персональне словесне упімнення, друге — перед цілою частиною, а трете — геть з дивізії. Те розпорядження відчитано перед козаками всіх полків, і на те козаки дали своє гаряче приречення.