Сторінка:Віктор Зелінський. Синьожупанники (1938).djvu/54

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Доказом того був такий цікавий факт. Козаки буж кілька літ в неволі. Кілька літ не бачилися з ріднею, зі своїми рідними сторонами. Через те я зарядив, на прохання їхніх старшин, видавати козакам коротко-речцнцеві відпустки. Козаки виїзджаж до своїх родин. І всі повертали назад, не зважаючи на те, що могж безпечно жшитися в дома. Ми не малг проти них ніяких можливих санкцій за дезертирство. Вони вертали ще кращими патріотами, як буж перед тим. В рідних сторонах всюди бачиж анархію, викжкану чужими агітаторами. А вони всежтаки хотіж бачити на рідній землі порядок, а вслід за тим добробут. Тому всі швидко вертаж до своєї частини, щоб самим з рушницею в руках робити порядок на рідних землях, засмічених пройдисвітами з Москви. Як докладали мені старшини, ніодин козак не залишився в дома. Всі вернули до Києва.

Часті звідомлення старшин і козаків про злобне трактування синьожуланників як німецьких запроданців з однієї сторони, так большевизанства з другої сторони, наповняли мене сумом і журою. До того причинилося теж і те, що я бачив надто холодне а то й вороже відношення міністра Жуківського до моєї дивізії.

Через те я рішився на один крепе. Постановив своїх козаків вислати на засідання Центральної Ради, що була представницею всієї України. Вони маж б там себе представити та заявити Своє гаряче бажання боротися за Українську Державу й порядок у ній. Також подякувати Раді за її щиру зустріч синіх у Києві.

Скжкав я командантів полків до себе, представив їм свій плян і наказав вибрати від своїх частин делегатів, які уміли б гарно промовляти та висказати своє почування. До того маж бути призначенні з кожної частини по одному старшині, підстаршині й козакови.

Команданти полків дуже втішижся таким пляном і негайно удалися до своїх частин.

Я тим часом пішов до проф. Грушевського й представив йому, що мої козаки хочуть виступити в раді з промовами, дякуючи їй за прийом у Києві. Грушевський, який ставився дуже прихильно до мене й моєї дивізії, погодився дуже радо і призначив мені день та годину, кож делегати дивізії маж б виступити в Раді. При пращанню я йому заявив, що делегати з дивізії будуть свобідно обрані козаками й висказуватимуть думку всього козацтва.

Через день прибули до мене вибрані делегати. Було їх понад пятьдесять людей. Повна вітальня. Коротко зясував я їм стан дивізії, всі поголоски про нашу дивізію та конечність представити себе перед Україною та у Центральній Раді. Сюди мусить піти трьох делегатів по одному від старшин, підстаршин і козаків. їх завданням буде, в першу чергу подякувати Центральній Раді за прийом, а також представити духовий стан і патріотичне наставлення наших