Сторінка:Віктор Зелінський. Синьожупанники (1938).djvu/69

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


 — Так, пане Генерале, я добре знаю, що ви віддані цілковито своїй праці при дивізії. Отже сьогодні я попросив вас до себе, щоб спитати, які у вас непорозуміння з військовим міністром Жуківським.

 — З мойого боку жодних непорозумінь немає. Хиба мої рішучі рапорти до міністра про забезпечення дивізії.

 — Але, я знаю цілком певно, що істнуть у вас непорозуміння на тлі вашої посади начальника дивізії.

Тоді я повторив мою розмову з військовим міністром про рішення військового міністра віддалити мене від командування дивізією та призначити до військового міністерства. І врешті про мою згоду на те розпорядження, хоч та пропозиція, на мою думку, була шкідливою для дивізії.

На пращання Голубович заявив мені, що він ту справу бере в свої руки, отже тому просить мене прийти на другий день до нього й у прйяві Жуківського всю ту справу порішиться.

Ранком другого дня у призначеній годині явився я у Голубовича.

В його ґабінеті були вже приявні військовий міністер Жуківський зі своїм товаришем ґен. Трековим. Голубович, після звичайного привітання, звернувся до Жуківського зі запитом:

 — Вислови мені, що ти маєш проти отамана Зелінського?

Жуківський жестом руки передав право відповіли Грекови. Ґен.

Греків витягнувся, прибрав офіційний вигляд і висловив:

 — Отаман Зелінський не виконує наказу військового міністра У. Н. Р.

 — Якого наказу? — здивовано спитав я.

 — Ви досі не здали дивізії по приказу міністра.

Несподіваним обвинуваченням я був незвичайно схвильований і звернувся до ґен. Трекова зі запитом:

 — Ви Генерал бувшої російської армії. От і я теж. Невже ж ми два Генерали будемо вести дискусію про елементарні правила військової служби при передачі підлеглої частини? Чи вам не відомо, що командир навіть сотні своєї частини не може здати, коли не має письменного наказу по полку? Отже досі я не одержав ніякого наказу про здачу моєї дивізії, а також отаман Мартинюк до тієї пори до мене не явився. Впрочім мій штаб докладає мені, що Мартинюка немає ніде в Києві.

 — Вам мабуть також відомо, що начальник здає свою частину старшому по собі? — сказав Греків.

 — Знову елементарні річи. Начальник здає свою частину старшому по собі, коли він її тимчасово залишає. То б то або захворів, або по справам службовим виїзджає. Так, тоді робить це без наказу