чати про „московського генерала“, хоч кожен з Вас добре знав, що маєте перед собою нащадка нашого Роду Гетьманського, кричати про федералізм, про зраду, про карні відділи.
Духове чудо, — відновленне нашої історичної традиції, — оплюгавили наші „оборонці нашої національности“, представляючи його як якусь чужу московську вигадку, ворожу нашому народові.
Сліпці!
Мало того, що вони стягнули з маєстатичного пєдесталу цей ірраціональний вияв волі українського народу, це чудо; вони ще натягнули на нього свої брудні матеріялістичні шати; чин Гетьмана мав бути виплодом або еґоїстичних поміщицьких інтересів, або захланносте „московського генерала“ і т. п…
Цинік, звичайно, може все і рідну матір, висміяти, оплюгавити; все звульгаризувати!
Кожен бо міряє иншого своєю власною міркою.
Виховані, чи, точніще, спантеличені московським нигілізмом, зодягненим у модерні шати „науково-соціялістичного“ матеріялістичного монізму не могли вони відчути величезної історичної ваги моменту і, люті від заздрости, не знайшли в собі сили духа, щоби скоритися перед Маєстатом відновленої Гетьманскої Влади.
Вони, спантеличені „поступовою“ фразеологією, забули, одкинули, як незгідне з їх матеріялістичною наукою слово Боже:
„Не о единомъ хлѣбѣ живъ будетъ человѣкъ“.
В. Липинський одкинув матеріялістичну наукову дурійку, як самооблуду людини-піґмея, у якого в голові дійсно „запаморочилося од успіхів“ сучасної техніки. Поступовий „науковий“ матеріалістичний монізм, який „обґрунтовує“ безбожництво, нищить основи христіянської моралі, зводить людину на ступінь заздрої егоїстичної злої малпи, не є, не може бути правдою. І той, хто повірить в цю фальшиву науку, як наші „політики“, не в стані ніколи нічого доброго, путнього зробити.
Неґація Божого Джерела в людині є неґацією Правди.
В. Липинськийв зяв людину в її цілому: в її фізіологічних і в її духових проявах; бо лиш у сінтезі земного й небесного є ціла, достойна цієї назви людина.
І тому, що В. Липинський, ідеаліст, так бачив і так брав людину й суспільство, потрафив він викрити правду, дійсно реалістично висвітлити нам історичну глибину, непереходове значіння чину Гетьмана Павла Скоропадського, чину, яким Гетьман
