немічний, знесилений тою гарячкою. Спочатку лікарь казав, шо рана загоїться, коли гарячка минеться, а тепер каже, що гарячка тоді минеться, як рана загоїться. Він заборонив хворому пити горілку, навіть вина не дозволив. Ще перший місяць, коли гарячка була велика і кашель дуже дошкуляв, хворий виконував усі поради. Але як стало йому трошки лекше, то зараз потягло до чарки і він все просив-домагався: „Хоч-би мені крапельку, хоч-би раз ковтнути, то я-б і заснув зараз любенько“. Вона якось пожаліла його і принесла йому горілки. Але, як випив він чарку, то зараз узявся йому гірший кашель — і вже більше вона йому не давала горілки, — воліла вже слухати цілу ніч його стогін і нарікання.
Перший час хороби Ставроса часто приходив до нього його земляк, иноді цілу ніч просижував коло нього і розважав розмовою; але потім він виїхав. А останній місяць став учащати Антін. Він давно вже приятелював зо Ставросом, але раніше не ходив до нього. Вони разом працювали на фабриці. Ще тоді, як її чоловік був здоровий, Антін почав до неї чіплятися, передражнював її слова, особливо коли зустрічався з нею на-одинці, а їй він був прикрий і вона не хотіла й дивитись на нього. Вона знала, що він перед тим жив з одною розведеною жінкою. Потім він чіплявся до неї і разом із тим залицявся до молодої дівчини, що працювала на иншій фабриці. Де-який час вона перестала його зустрічати, аж останнім часом зустріла вона його на вулиці і він ізнов
