Цю сторінку схвалено
ГІЛЬДЕБРАНТ.
Всьо змінить ся тут тепер у сїй хатї. Хто знає, як воно буде! Знаю лише тілько, що будете жалувати іще всї за Зібенгаром!
ГЕНШЕЛЬ
до Гауфе.
Ти міг би поїхати коли до Ляндсгут. Маю там пару цуґових коний. Мігби ти привести їх!
ГАУФЕ.
Начхать на тебе! Знаєш?
ГЕНШЕЛЬ
сьмієть ся байдужно
Від нинї можеш вже сидїти, хоч би ти і здох. Не журю ся вже більше тобою.
ГАУФЕ.
Вимети сьміть із під своїх дверий.
ГЕНШЕЛЬ.
Добре, добре! Най буде, що вже добре!
ГАУФЕ.
Ти маєш досить сьмітя у власній хатї.
ГЕНШЕЛЬ.
Гауфе, кажу тобі, я не зроблю сього радо. Але як ти хочеш зачати сварню, то уважай, що викину тебе за двері.
ВЕРМЕЛЬСКІРХ.
Пст, спокійно, панове! Спокійно!
ГАУФЕ.
Ти не ґазда тут! Ти не можеш мене викидати. Не маєш що говорити тут більше як я
