Сторінка:Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729 – 1730 рр. (1931).pdf/6

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


ральне слідство, — є фактично боротьба між впливами російської шляхти та української старшини в політичному життю Лівобережжя. У цій боротьбі обидві сторони намагаються перетягти на свій бік козаків.

20 рр. XVIII ст. можна відзначити чимало фактів боротьби поспільства проти власників — старшини, манастирів. Російський уряд, що мав цілком тотожні класові інтереси з українською старшиною, пильнуючи своїх фіскальних інтересів, стає в оборону козаків. Він видає наказа повернути назад у козаки тих посполитих, що їх „старшина і другие владельцы написали…, а иных и по неволе к себе взяли в подданство“, коли ці посполиті доведуть своє козацтво.

Переведення генерального слідства зв'язане з 1729—30 рр., коли треба було виконувати Апостолові „решительные пункты“. Ці „пункты“ — то акт порозуміння між російською шляхтою та козацькою старшиною щодо недоторканности козацтва та покріпачення селянства (поспільства). Це своєю чергою пов'язано з новими умовами та полегкостями для старшини за Апостола. Треба було з'ясувати, на чому ґрунтувалися права різних власників на оселені маєтки, землі, села, двори, млини тощо, що їми вони володіли. Ці відомості й призбирано в генеральних слідствах усіх полків. Цим вони й відрізняються від інших ревізій XVIII ст. У Генеральному слідстві 1729—30 рр. відомості безперечно правдивіші, ніж у ревізії 1726 р., що її переводили були російські офіцери, необізнані з українським життям. Тому в ній чимало неправдивих відомостей та помилок.

Для генерального слідства відомості збирали урядові панівні кола, і тут виразно постає питання про те, чи правдиві „сказки“ старожитців. Вони також, крім офіційних універсалів, грамот, є важливе джерело для свого часу. Треба зазначити, що дослідники перевіривши їх, виявили, що в них трапляються неправдиві відомості, помилки, та заразом є звістки, що малюють більш-менш вдало загальну картину історії тогочасних суспільних та економічних стосунків. Тут в кожному окремому випадкові ще додатково перевіряли відомості за іншими джерелами. Важливе значіння ці відомості — „сказки“, і офіційні універсали та грамоти — мають у зв'язку з іншим джерелом — не менш важливим для вивчення економічних та суспільних стосунків XVIII ст. — Рум'янцівською ревізією; відомо, що для частини Лівобережжя фоліянтів Рум. ревізії не збереглося. Тут відомості Генер. слідства особливо багато важать, воно правда, не так, як Рум. рев., але той матеріял, що вони містять, дає змогу висвітлити низку важливих питань з історії того часу.

Сюди треба зарахувати й Генеральне слідство Лубенського полку. Відомо, що серед джерел для історії Лубенщини в XVIII ст. збереглося тільки вісім томів Рум. рев.[1] Тут дослідникам XIX ст., доводилося вже не раз відчувати брак потрібних відомостей щодо історії економічних і суспільних стосунків цього часу.

Генеральне слідство цю прогалину заповнює. Воно дає матеріяли для вивчення виявів клясової боротьби, загально-відомих на Лівобережжі в

  1. Фактично 6 томів, 2 зв'язки, неоправлені, переховуються у рукописному Відділі ВБУ у Києві (№ 273—280).