Цю сторінку схвалено
Путнейського горбу, я знову наткнувся на кістяк; одірвані руки лежали від тіла кілька ярдів наперед. Що далі я йшов, то дужче переконувався, що винищення людей, за винятком кількох осіб, як, наприклад, я сам, було вже закінчене, принаймні, в тій місцевості, де я проходив. Марсіяни, міркував я, пішли далі шукати собі їжу, залишивши після себе зруйновану країну. Можливо, в цю хвилину вони вже руйнують Берлін або Париж, а може повернули й на північ…
