Сторінка:Гете. Фавст. пер. Д. Загула (1919).djvu/121

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Виникла проблема з вичиткою цієї сторінки
— 108 —

 В сльозах зітхала,
 Отця благана,
Щоби злегшив твій жаль і біль.
 Ах, нене,
 І в мене
На серці біль що-дня,
Хто пізнасть, чого так бється?
Чом тремтить, чого так рветься,
Знаєш ти, лиш ти одна!