Сторінка:Гете. Фавст. пер. Д. Загула (1919).djvu/127

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 114 —
ХРАМ.
Відправа, органи і спів.
Ґретхен поміж народом; Злий Дух позад неї.

 Злий Дух: Не так ти, Ґретхен, перше,
А з серцем невинним
Ішла до вівтаря.
З старого молитовничка
Молитву лебеділа,
На пів діточа гра,
На пів у серці Бог!
Ґретхен!
Де розум твій?
На серці в тебе
Що за гріх важкий?
Ти молишся за душу матері,
Що довгий, довгий сон дістала з рук твоїх?
Чия то кров скрасила твій поріг?
— А що ж то зворухнулось,
Під серцем твоїм.
Себе й тебе трівожить
Присутністю зловістою своєю?-
 Ґретхен: Горе! горе!
Як збутися думок страшних,
Що повставали проти мене
Звідусіль?!
 Хор: Dies іrае, dies illa
Solvet saeclum in favilla. (Органи.)
 Злий Дух: Гнів небес!
Вже сурма гуде!
Гроби трясуться!
Твоя душа
Встає з могили
На вічну кару, —
Пекельні муки
Во вік!
 Ґретхен: Як би вийти звідси!
Здається згук орґанів
Дух співає в грудях
І спів бентежить
Серце і душу.
 Хор: Judex еrgо cum sedebit,
Quidquid latet adparebit,
Nil іnultum remanebit. (Звук орґанів.)
 Ґретхен: Mені так трудно!
Стовпи, склепіння