Сторінка:Гете. Фавст. пер. Д. Загула (1919).djvu/87

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 74 —

 Альтмаєр: Я бачив, як він сів на бочку
І вилетів крізь двері, що з дороги. —
Мов олова налив мені хто в ноги.

(Обертається до стола.)

Хто знає, чи вина в столі нема...
 Зібель: Дарма! Те все облуда і мана.
 Фрош: А всеж, здається, пили ми вина.
 Брандер: А з виноградом — що то за облуда?
 Альтмаєр: Хай скаже хто тепер, що вже не має чуда!


КУХНЯ ВІДЬМИ.
На низькому огнищі стоїть на триніжках великий казан. В парі, що

здіймається з казана в гору, показуються ріжні постаті. Стара малпа
сидить при казані і шумує його, пильнуючи, щоб він не збігав. Коло
неї сидить малпа—самець з молодими малпенятами і гріється. Як

стіни так і стеля кімнати оздоблені дивовижним домашнім знаряддям

відьми
.
Фавст і Мефістофель.

 Фавст: До чарівництва чую я відразу;
Невжеж ці дурощі з одного разу
Загоють рани всі мої?
Чи в баби я шукатиму порад?
Невжеж безмисле вариво мені
Заверне тридцять літ назад?
Як ти не знаєш кращого за це,
Тоді пропала вся моя надія!
Природа й мудрий дух не принесе
Бальзаму кращого од цього зілля?
 Мефістофель: Мій друже, ти сказав премудрії слова!
Щоб ти відмолоднів, — є засіб і нескладний,
Єсть инша книжка — в ній одна глава —
Та засіб цей для тебе непринадний.
 Фавст: Скажи, який?
 Мефістофель: Гаразд! Цей засіб — без грошей,
Без лікаря, без чарів можна мати:
Виходь раненько в поле, або в луг,
Почни рубати та копати,
Себе, свій розум і свавільний дух
Заворожи в те колесо закляте,
Живися тільки стравою пісною,
З худобою будь худобина й сам,
Не бійся на ріллю носити гною, —
Оце, мій друже, — вір моїм словам —
Найкращий спосіб без чудацьких соків
Відмолодніть на вісімдесять років.