Перейти до вмісту

Сторінка:Гете. Фавст. пер. Д. Загула (1919).djvu/92

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 79 —

 Відьма (регочеться на весь рот): Ха! ха! Про себе не забули!
Ви все такий жартун, як завше були.
Мефістофель (до Фавста): Мій друже тут тобі не шко-

дилоб навчитись,
Як з відьмою потрібно обходитись.

 Відьма: Скажіть, панове, чим служити можу?
 Мефістофель: Дай шкляночку відомого пиття,
І то старенького, попрошу;
Чим старше сок, тим більше в нім життя.
 Відьма: Я зараз! Тут я маю пляшку,
З якої часом нюхаю й сама.
І смроду в ній ніякого нема.
Вам шкляночку налить — мені не важко.
(Тихцем до Мефістофеля): Та перше я його до цього приготовлю,
А то й годинки він не проживе. *
 Мефістофель: Цеж приятель; він випє на здоровля
Найкращий сок твоєї кухні так, як є.
Рисуй лиш коло, примовляй, замовлюй.
А потім подавай йому вино своє!
(Відьма з дивовижними рухами та виразами на обличчі рисує коло
і ставить серед його всякі дивовижні речі; між тим починають шклянки
дзвонити, а казан гудіти і складають концерт. Наприкінці відьма при-
носить величезну книгу, ставить малп в коло і кладе на одну з них
свою книгу, як на пульт. Малпенята держать смолоскипи. Відьма
киває до Фавста головою, щоб він підходив до неї.)

 Фавст (до Мефістофеля): Ні, ти скажи: навіщо ці дурниці?
В скажених руках, в дрантю чарівниці
Я бачу найпростісіньку брехню.
Ненавижу цю всю бридню!
 Мефістофель: Дивак бо ти, тай годі! Це тільки так, для

сміху
.

Не будь таким критичним до всіх справ!
Вона , як лікар — має в тому втіху.
Без цього сок тебе, як слід би не пробрав.

(Силує Фавста увійти в коло.)

 Відьма (починає дуже уважно деклямувати з книжки):

На ум бери! ,

Бо десять — раз,
А два зітри,
То три якраз.
І все гаразд!
Чотири змий, _
А шість і пять
В лічбі моїй

Порахувать