Сторінка:Гете. Фавст. пер. Д. Загула (1919).djvu/95

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Виникла проблема з вичиткою цієї сторінки
— 82 —

 Фавст: Штирнадцять років має вже вона?!
 Мефістофель: Ти так говориш ніби Дон-Жуан.
Що кожну квітку рвав би тільки сам,
Гадяючи, що чести тай імя,
Яку йомуб не вільно рвать, нема.
Але не все буває так, мій пане!
 Фавст: Магістре мій, шановний та коханий!
З моралями лишіть мене в опокою!