Ця сторінка вичитана
— 82 —
Фавст: Штирнадцять років має вже вона?!
Мефістофель: Ти так говориш ніби Дон-Жуан.
Що кожну квітку рвав би тільки сам,
Гадяючи, що чести тай імя,
Яку йомуб не вільно рвать, нема.
Але не все буває так, мій пане!
Фавст: Магістре мій, шановний та коханий!
З моралями лишіть мене в опокою!
