Сторінка:Гоголь М. Втрачена грамота (1936).pdf/14

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

грамоту украв чорт. А інші додали, що коли чорт та москаль украдуть щонебудь, то тільки того й бачив. Один тільки шинкар сидів мовчки у кутку. Дід і підступив до нього. Вже коли людина мовчить, то, мабуть, розумна. Тільки шинкар не дуже був щедрий на слова, і коли б дід не поліз у кишеню за п'ятьма злотими, то скільки б не стояв перед ним, нічого б не вистояв.

— Я тебе навчу, як знайти грамоту, — сказав він, одвівши діда набік. У діда від серця відлягло. — Я бачу вже по очах, що ти козак — не баба. Дивися ж! Недалеко від шинку дорога зверне праворуч у ліс. Тільки но почне в полі смеркати, щоб ти був уже напоготові. У лісі живуть цигани і виходять із своїх нор кувати залізо такої ночі, коли тільки самі відьми літають на своїх коцюбах. Чим вони насправді живуть, того тобі не треба знати. Багато почуєш стуку у лісі, тільки ти не йди в той бік, звідки почуєш стук; а буде перед тобою маленька доріжка повз обгоріле дерево; доріжкою тією йди, йди. Буде тебе тернина колоти, густа ліщина дорогу тобі заслоняти, — ти все йди, і як дійдеш до невеличкої річки, тоді тільки можеш