пролунав назустріч їм. Прижмуривши своє око, здивований голова побачив писаря з двома десятськими.
— А я до тебе йду, пане писарю!
— А я до вашої милості, пане голово!
— Чудеса завелися, пане писарю!
— Чудні діла, пане голово!
— А що?
— Хлопці казяться, бешкетують цілими ватагами по вулицях. Вашу милость почитують такими словами — одне слово, сказати соромно. П'яний москаль побоїться вимовити їх нечистим своїм язиком. (Все це худорлявий писар, у вибійчаних шараварах і в жилетці кольору винних дріжджів, супроводив витягуванням шиї наперед і приведенням її в той же час до попереднього стану). Тільки був задрімав трохи, зразу зігнали з ліжка кляті шибеники своїми соромицькими піснями та стуком. Хотів був гарненько приструнчити їх, та поки надів шаравари й жилетку, всі порозбігалися хто куди. Самий верховод, проте, не втік від нас, співає він тепер у мене в тій хаті, де колодників тримають. Душа горіла в мене дізнатись, що то за птиця, та пика у нього вся в
