Цю сторінку схвалено
Ява 1
Кімната холостяка.
Подкольосін (сам, лежить на дивані з люлькою). Ось як почнеш отак сам на дозвіллі міркувати, то й бачиш, що нарешті таки справді треба одружитися. Дійсно, що воно таке? Живеш, живеш, та нарешті так паскудно стає. От знов пропустив м'ясниці. А, здається, все готове, і сваха ось уже три місяці ходить. Далебі, самому якось стає соромно. Ей, Степан!
Ява 2
Подкольосін, Степан.
Подкольосін. Не приходила сваха?
Степан. Нікак нєт.
Подкольосін. А в кравця був?
Степан. Був.
Подкольосін. Що ж він, шиє фрак?
