виглядати“. Щоб не задав він такої молодої… а проте роздивитися ще раз розпис. (Читає.) „Будинок на підмурку…“ (підводить очі вгору й оглядає кімнату) є! — (Читає далі.) „Флігелів два: флігель на підмурку, флігель дерев'яний…“ Ну, дерев'яний поганенький. „Дрожки, сани парні з різьбою під великий килим і під малий“. Може, такі, що тільки на лом. Старуха, проте, запевняє, що першого сорту, гаразд, нехай першого сорту. „Дві дюжини срібних ложок…“ Звичайно, в господарстві потрібні срібні ложки. „Дві лисячих шуби…“ Гм! „Чотири великих пуховики і два малих.“ (Багатозначно стискає губи.) „Шість пар шовкових і шість пар ситцевих платтів, два нічних капоти, два…“ Ну, це стаття пуста! „Білизна, салфетки…“ Це нехай буде, як їй хочеться. А втім, треба все це перевірити на ділі. Тепер то, звісно, обіцяють і будинки, й екіпажі, а як одружишся — тільки й знайдеш, що пуховики та перини.
Дуняшка. Почекайте тут. Вони вийдуть.
Яєчниця. Моє шанування!
Онучкін. Чи не з татусем чарівної господині маю честь говорити?
