Сторінка:Гоголь М. Одруження (1938).djvu/83

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Подкольосін. Ну не можна, братику, далебі, не можна.

Кочкарьов (встає розгніваний). Свиня!

Подкольосін. Будь ласка, лайся собі.

Кочкарьов. Дурень! Ще ніколи не було такого.

Подкольосін. Лайся, лайся.

Кочкарьов. Я для кого ж старався, задля чого бився? Все для твоєї, дурню, користі. Адже мені що, я зараз кину тебе, мені яке діло?

Подкольосін. Та хто ж просив тебе клопотатися? Кидай собі, коли хочеш.

Кочкарьов. Таж ти пропадеш, адже ти без мене нічого не зробиш. Не одружи тебе, то ти ж повік зостанешся дурнем.

Подкольосін. А тобі яке діло?

Кочкарьов. За тебе, дурна довбне, дбаю.

Подкольосін. Я не хочу твого дбання.

Кочкарьов. Ну то йди ж до чорта!

Подкольосін. Ну й піду.

Кочкарьов. Туди тобі й дорога!

Подкольосін. Що ж, і піду.

Кочкарьов. Іди, іди, і щоб ти собі зараз же переломив там ногу. От від щирого серця посилаю тобі бажання, щоб тобі п'яний візник в'їхав дишлом у самісіньку пельку! Ганчірка, а не чиновник! От присягаюсь тобі, що тепер між нами все скінчено, і на очі мені більше не показуйся!