замнявся, але думаю, чого доброго дійде до царя, ну і послужний список теж… кажу, панове, я приймаю посаду, я згожуюсь, що робити, — кажу, згоден, — тільки ж памьятайте: у мене — ні-ні-ні! У мене держись, я вже… І справді: тільки пройду бувало через департамент — вже земля труситься, все тремтить, як лист… (Городничий і всі тремтять з ляку). О, я жартувать не люблю. Я їм всім нагнав холоду! Мене навіть Державна Рада боїться. А що мені? Я такий, що ні на кого не подивлюся, ні на кого. Я всім кажу: я сам себе знаю, сам! Я скрізь буваю, скрізь! До царських палат всякий день їзжу, так,.. Мене завтра, зараз, зроблять фельдмаршалом… (Похитнувся і трохи, трохи не впав на землю, але присутні урядовці підхоплюють).
Город. (Підходить і труситься всім тілом, силкується вимовить). А-ва-ва-ва…
Хлест. (Голосом офіціяльним). Що таке?.
Город. А-ва-ва-ва…
Хлест. (Таким же голосом). Нічого не розберу, все дурощі!
Город. Ва-ва-ва-шество, превосходительство, чи не бажали-б відпочить? Тут і кімната і все до послуги.
Хлест. Дурниця, все дурниця. Відпочивать? Добре, я згоден відпочить! Сніданок у вас, панове, був дуже гарний. Я задоволений, я задоволений, я задоволений. (Деклямуючи). Лябардан, лябардан. (Виходе в бічні двері, за ним городничий).
Бобч. Оце, Петро Івановичу, чоловік! Ось воно, що значить чоловік. Перший раз в житті моєму був в присутности такої важної персони. Вірите, трохи не
