Ця сторінка вичитана
Город. Гей, Явдохо! Побіжи в комору і принеси килим найкращий, той що по блакитному полю, персидський, хутчій!
Візник. Тпру…
Город. Так коли ж, скажіть, вас сподіватись назад?
Хлест. Завтра, або найпізніще — після завтрього.
Йосип. А, це килим? Давай його сюди. Клади так. Тепер давай з цього боку сіна.
Візник. Тпру…
Йосип. З цього боку. Сюди! Ще. Добре, годі, добре, буде. (Б'є рукою по килимі). Тепер сідайте, ваше благородіє.
Хлест. Прощайте, Антоне Антоновичу!
Город. Прощайте, ваше превосходительство!
Жіночі голоси. Прощайте, Іване Олександровичу!
Хлест. Прощайте, мамочко!
Візник. Гей, ви, хлопчики — молодчики!
(Дзвінок дзвенить).
ЗАВІСА.
