Сторінка:Гоголь М. Тарас Бульба (1937).djvu/210

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

комонних і цільних. Звідусіль піднялися козаки: від Чигирина, від Переяслава, від Батурина, під Глухова, від низової сторони Дніпрової і від усіх його верхів та островів. Без ліку коні і незліченні табори возів тяглися полями. І поміж тими козаками, поміж тими вісьмома полками найдобірніший з усіх був один полк; і полком тим орудував Тарас Бульба. Все давало йому перевагу перед іншими: і похилий вік, і досвідченість, і вміння керувати своїм військом, і найсильніша за всіх ненависть до ворогів. Навіть самим козакам здавалася надмірною його нещадна лють і жорстокість. Тільки вогонь та шибеницю призначала сива голова його, і поради його на військовій раді дихали тільки самим нищенням.

Нема для чого описувати всі бої, де показали себе козаки, ані весь ступневий перебіг кампанії: все це записано на сторінках літопису. Відомо, яка була в руській землі війна, піднята за віру. Нема сили дужчої, як віра. Непоборна й грізна вона, як нерукотворна скеля серед буряного, вічно мінливого моря. З самої середини морського дна підносить вона до небес непроламні свої стіни, вся створена з одного цілокупного,