Сторінка:Гоголь М. Тарас Бульба (1937).djvu/26

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

бував верховодою в досить небезпечних витівках, і часом з допомогою вигадливого розуму свого вмів викручуватися від кари, тоді як брат його, Остап, облишивши всяке старання, скидав з себе свитку й лягав долі, зовсім не думаючи просити про помилування. Він теж кипів жадобою подвигу, але разом з нею душа його приступна була й іншим почуттям. Потреба кохання спалахнула в ньому гостро, коли він перейшов за 18 років. Жінка частіше почала з'являтися в гарячих мріях його. Слухаючи філософські диспути, він бачив її кожну мить свіжу, чорнооку, ніжну. Перед ним безупину мигтіли її яскраві, пругкі перса; ніжна, прекрасна, вся оголена рука; сама одежа, облипаючи круг її дівочих і разом могутніх членів, пашіла в мріях його якимись несказаними любощами. Він пильно ховав від своїх товаришів ці пориви пристрасної юнацької душі, бо в тодішній вік сором і безчестя було козакові думати про жінку й кохання, не скуштувавши бою. Взагалі, за останні роки він рідше бував верховодою якоїнебудь ватаги, а частіше блукав один десь в самотньому заулку Києва, затопленому у вишневих садах, серед низеньких домиків, що принадно визи-