нього, наділа Йому на голову свою блискучу діадему, почепила на губи йому сережки і накинула на нього мережану прозору шемізетку[1] з фестонами, гаптованими золотом. Вона чепурила його і творила з ним тисячу всяких дурощів з розв'язністю дитини, що нею відзначаються легковажні полячки і що нагнала на бідного бурсака ще більше збентеження. Він являв собою комедійну фігуру, роззявивши рота і дивлячись нерухомо в її сліпучі очі. Стук, що почувся в цей час коло дверей, злякав її. Вона звеліла йому сховатися під ліжко і, як тільки тривога минула, гукнула свою покоївку, татарку-бранку, і наказала їй обережно вивести його в сад, а звідти вирядити через огорожу. Та цим разом бурсак наш не так щасливо перебрався через огорожу; сторож, прокинувшись, добряче учистив його по ногах, а двірня, збігшися, довго гамселила його вже на вулиці, доки бистрі ноги не врятували його. Після цього проходити повз дім було дуже небезпечно, бо двірня у воєводи була дуже численна. Він стрів її ще раз у костьолі: вона помітила його і дуже мило усміхнулась,
- ↑ Пелеринка, накидка.
