здобутої у ворога зброї. Інші всі подалися до човнів оглядати їх та споряджати в дорогу. Вмить юрба народу вкрила берег. Кілька теслярів прийшли з сокирами в руках. Старі, загорілі, широкоплечі, міцноногі запорожці, з сивиною у вусах і чорновусі, підкачавши шаровари, стояли по коліна в воді і стягали човни з берега міцним канатом. Інші тягали готові сухі колоди і всяке дерево. Там обшивали дошками човен; там, перекинувши його дном догори, паклювали й смолили; там нав'язували до боків інших човнів, козацьким звичаєм, в'язки довгого комишу, щоб не затопило човнів морською хвилею; там далі, геть по всьому узбережжю, порозкладали багаття і варили в мідяних казанах смолу, щоб заливати судна. Бувалі та старі навчали молодих. Стукіт і робочий гомін здіймався по всій околиці; увесь коливався й рухався живий берег.
В цей час великий пором почав причалювати до берега. Купа людей, що стояла на ньому, ще здалека махала руками. То були козаки в обідраних свитках. У багатьох навіть нічого не було, крім сорочки та коротенької люльки в зубах. Це убрання свідчило, що вони або втекли від якогось лиха,
