Сторінка:Гоголь М. Тарас Бульба (1937).djvu/67

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ході нап'ється, то ніякого немає йому суду: як собаку, за шияку звелю його присмикнути до обозу, хто б він не був, хоч би й найдостойніший козак з усього війська; як собаку, буде застрелено його на місці і кинуто без похорону птаству на клювання, бо п'яниця в поході не годен християнського похорону. Молоді! слухайтеся в усьому старих! Якщо черкне куля, чи дряпне шабля по голові або по чомусь іншому, не давайте великої уваги такій справі: розмішайте заряд пороху в чарці сивухи, духом випийте, і все минеться, не буде й пропасниці; а на рану, як вона не дуже велика, прикладіть просто землі, замісивши її попереду слиною на долоні, то й присохне рана. Нуте ж, до діла, до діла, хлопці, та не хапаючись, гарненько беріться до діла!

Так казав кошовий, і тільки скінчив він мову свою, всі козаки взялися зараз же до діла. Уся Січ витверезилася, і ніде не можна було знайти ні одного п'яного, начебто їх ніколи не було між козаками. Ті лагодили обіддя коліс та міняли осі у возах; ті носили на вози мішки з харчем, на інші накладали зброю; ті пригонили коней та волів. З усіх боків чувся тупіт коней, пробна стрілянина