мовського, та грамоти й універсали польських королів, збережені в церковному архиві.
Традиція запевнює, що під св. миколаївською церквою є підземеля, в якому Василіяни, кидаючи Сокаль, заховали цінні книги…
Протягом століть, аж до 1909 р. в якому побудовано нову церкву Петра й Павла, була св. миколаївська церква парохіяльною для Сокаля, єднаючи в собі кількасотлітню історію її українського населення, що впарі з її виїмковою мистецькою вартістю, повинноб послужити основою для спеціяльної моноґрафії.
Третьою з старих церков Сокаля, є церква св. Михайла при вул. Шляхотській, на колишньому передмісті.
Первісно була вона деревляною і якбтака простояла вона до 1778 р. В тому роціброзібрано її й закладено підвалини під муровану, якої будова протяглася до 1835 року. В старовину удержувано при церкві шпиталь і школу.
Уже з першого погляду викликає св. михайлівська церква вражіння скромного, барокового костела, так мало в ній ціх українського, традиційного будівництва. Не диво впрочім — будувалася вона в часах повного упадку брацьких установ та денаціоналізації духовенства, і як наглядний документ цього лихоліття має свою, історичну вартість.
