Совітська власть на Україні це — правдива влада самого Українського народу, який почуває себе щасливим під її проводом.
Хотілося зімняти листа і кинути в лице Галіцкому. В мозку промайнуло кілька образків з недавнього минулого… Підсунув до себе чистий папір й став переписувати.[1]
Під осінь до тюрподу посадили коло чотирьохсот сіоністів — молодих жидівських націоналістів.
Камери були заповнені до неможливого.
Хмара сидів вже у пятій, бо у шостій був „абсолютно ізольований“ полковник Дігтярів, якого привезли з кордону з дружиною і двома дівчатками.
Камера була сухіща і ясніща. Отримував вже фунт хліба, часом додатково кавалок білого та ковбаси. Іноді трохи цукру і тютюну. Після того, як „договорились“ з Галіцкім — два рази денно виводили на кілька хвилин на двір.
При переформуванні камер з прибуттям сіоністів, до п'ятої камери посадили ще й проскурівського жида-пачкаря Бенчика Кур'єра, який заплутався на кордоні в якісь „делікатні справи“ й теж дожидав розстрілу, та одного із ватажків сіоністичної молоді — Льову Кацмана.
Утрьох час збігав лекше. Бенчик, котрому Галіцкій на першому допиті викрутив (скалічивши
- ↑ Лист цей переховується в одному з архівів за кордоном.
