Сторінка:Гребінка Євген. Українські твори (Київ, 1906).djvu/92

Поки твій отець мене кохати не став,
Поки з моїм любим нас піп не звінчав…
Кинь лихом об землю та будь веселенька!“
І думає дочка, схилившись до неньки:
„Чом досі мене ще ніхто не кохав?“

 1843 р.

---