Сторінка:Гришко В., Базілевський М., Ковалів П. Вячеслав Липинський і його творчість (1961).djvu/15

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

В цілях боротьби з недержавницькими філософічними основами української сучасности, Липинський пориває зв'язки з ними, закладає потужні підвалини нових концепцій з вічно тривалих вартостей, а не дочасних і мінливих. Липинський розгортає нові шляхи, творить нову епоху не тільки в українській науці. Він відкриває нову правду, освітлює новим прожектором цілий процес не лише українського буття. В постаті Липинського маємо мислителя світового формату. Його спадщина є окрасою і світової науки та одночасно набутком скарбниці духа Української Землі. Неповторністю та оригінальністю своєї творчости Липинський відвоював собі незаступне місце в Пантеоні діячів української й світової культури, науки й політики. Сьогодні ширші кола української суспільности й поза нею ще не вкусили плоду й не мають сил злетіти на верхів'я мислі цього українського мислителя. Одначе цей титан думки уже має десятки тисяч вірних і беззастережних визнавців його, число яких безупинно йде вгору. Всепокоряюча сила його вчення і маґнетизм його мислі все більше з'єднують йому симпатії серед кіл національної еліти, а часом ставлять на коліна самозакоханих його противників, які зізнавались і зізнаються в убогості гордині свого духа. Наука Липинського в поході. Липинський перемагає. Загони визнавців і послідовників його на всіх континентах докладають сил, щоб правда вчення Липинського уже незабаром тріюмфувала на предковічних Українських Землях і поза ними.


III.
Джерела творчости Липинського.

Кілька слів про джерела творчости Липинського, які (джерела) власне складаються на оригінальність і неповторність його духа.

Наукова спадщина Липинського, бодай в галузі національної соціології має свої, осібні джерела, що зросли не з законів книжної „науки” розвитку суспільства, не з літератури, а з національної ірраціональної стихії, з суб'єктивного хотіння, з крови серця мешканця України. Українсь-