піддають ся під зверхність і опїку його; за прикладом Львовян заходять ся коло закладання шкіл і з львівської школи беруть собі учителїв, або посилають туди своїх на виучку. Наприклад знаємо припадком про заложеннє таких брацтв зараз за львівським не тільки в Рогатинї, Городку, але і в таких зовсїм маленьких місточках як Гологори, Сатанів. По всїх більших містах також засновують ся брацтва — в Перемишлї, Берестю, Луцьку й ин. І головно всї інтересують ся школами.
._c._183.jpg)
Письменська і видавнича дїяльність при львівськім брацтві не розвинула ся замітно — бракувало для сього засобів, котрі мав острозький кружок завдяки помочи Острозького. Острозький кружок визначав ся своєю видавничою і письменською дїяльністю до початків XVII в., а потім, від другого десятилїтя XVII в. кружок київський, що мав в своїм роспорядженню богаті скарби лаврські. За те школа львівська йшла дуже добре, мала своїх визначних учителїв і учених з людей місцевих і приїзжих Греків, як Арсеній архієпископ, Стефан Кукіль, або по книжному перехрещений на Зизанія, його брат Лаврентий, Кирило Транквілїон-Ставровецький — все визначні учені і письменники, Іван Борецький (з Бірчі), і пізнїйший київський митрополит і ин. Сї успіхи львівської школи, що мала бути школою вищою, в тім родї як школа Острозька, дуже втїшали громадянство і заохочували до закладання по иньших містах шкіл меньших, які б служили ступенем до школи львівської. Так наприклад перемишльський владика і міщане, закладаючи брацтво, перш за все думали про заснованнє школи. „Ся наша сторона і повіт дуже оскуділи в наученню, а люде з благород-
