Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/373

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


кали подив для гетьманської власти і вельможности. Але через се не зменьшало ся незадоволеннє на гетьмана за всї ті явища суспільні й економічні, які будили гнїв і ненависть серед народу. В сїй сфері Мазепа не показав відповідної розваги і проникливости, хоч ріжні події аж надто сильно накликали його увагу в сей бік — почавши від тих бунтів і розрухів, які підняли ся в війську і по Україні против старшини по скиненню Самойловича. Мазепа з старшиною заходили ся приборкати нарід страхом, залякати: замішаних в тих розрухах ловлено і віддавано на ріжні суворі карі, від битя киями включно до кари смерти в ріжних тяжких формах, і по сїм „станула в мирі тишина і безбоязненноє людем тамошним мешканє“, як записує сучасник Величко.

293. Мазепин дар Гробови Господнему.

Не можна сказати, щоб старшина не задумувала ся над причинами такого невдоволення, одначе на утишеннє його не знайшла нічого більше, як те щоб скасувати аренди заведені за Самойловича в 1678 р., за дозволом царським, на ріжні військові потреби, а головно на утриманнє наємного війська, яким окружав себе гетьман і старшина з огляду на неприхильний настрій народу і простого козацтва.