ного становища не виразисті, — все таки навіть память про них мала потім велике значіннє в пізнїйшім українськім відродженню
107. Упадок українського житя в західнїй Українї. Обмеження українського житя Гетьманщини і його упадок тяжко відбивали ся на всїй Українї, бо саме в Гетьманщину до Київа перенесло ся культурне житє України ще в серединї XVII в. Його освітними й культурними засобами живила ся й західня Україна і болїзно відчула своє відокремленнє, коли польсько-росийський кордон перерізав по живому тїлу українську землю в 1667 р., віддїливши західню Україну від східньої і Київа. Тому такі великі жалї й гнїв підняли ся тодї серед українського громадянства на Москву, що вона зрадила Україну і подїлила ся нею з Польщею. Хоч як силкували ся Українцї затримати своє культурне і національне житє в одности і суцїльности, — се ставало все тяжше й тяжше. Роздїлені полїтичними межами обидві головні части України все більше й більше росходили ся, йдучи ріжними дорогами. Західня зіставала ся під впливами житя польського, східня підпадала впливам росийським. Підданнє київської митрополїї під зверхність московського патріарха, довершене против волї й бажання українського духовенства й суспільства, ослабило звязь єрархічну й улекшило заведеннє унїї в західнїй Українї, а се розірвало звязь церковну. Зросийщеннє української школи і книжности в східнїй Українї відчужило від неї Україну західню. А що тим часом власні джерела національної культури ослабли й висохли в західнїй Українї, то з відчуженнєм її від України східньої іде все більший упадок у нїй національного українського житя.
Ми бачили, що з кінцем XVI в. культурним центром західньої України стає Львів з своїм брацтвом, що зібрало наоколо себе і орґанїзувало не тільки львівське українське міщанство, а й взагалї українські єлементи східньої Галиччини. Одначе сї елєменти польшили ся і слабли, а слабло і львівське міщанство. Всї заходи його коло того, щоб вибороти собі рівноправність, можність свобіднїйшого житя і розвою зіставали ся без успіху. Польське міщанське правлїннє відсувало Українцїв від усього, не давало нїякої можности не то що національ-
