руч домагань полїтичних твердо поставило домагання економично-соціалїстичні.
Орґанїзаційні завдання, поставлені У. Ц. Радою, проґрама українїзації житя й ладу на Українї несподївано для богатьох викликали найбільший рух в війську, який послужив на найблизші місяцї найсильнїйшою розчиною для українського руху. Само собою, в тім що орґанїзаційна українська хвиля найсильнїйше пішла в військових кругах, не було нїчого несподїваного — в війську взагалї зібрав ся самий цвіт, сама сила громадянства, і в росийській революції взагалї військо виявило себе найбільш активно. Більш несподївано було, що сей рух вилив ся в домаганню формовання нових українських військових частей та переформовання і вилучення їх в осібні армії. Привід до сього дало формованнє польських лєґіонів, розпочате за старого режіму дивним дивом як раз на Українї: в Київі й його околицях, де такий факт не міг не подражнити чутя місцевої людности. Новозасноване Військове товариство ім. Полуботка в Київі виступило з проєктом орґанїзації українських козацьких полків по сьому прикладу. Позволено формувати такий полк з не-воєннообовязаних добровольцїв, але на сей поклик почали відзиватись люде з військових частей, а в другій половинї квітня на київськім „распредѣлитепьнім пункті“ зібралось кілька тисяч салдатів, які заявили, що підуть на фронт не инакше, як в видї українського полку. Місцеві вій-
