Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/564

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

пастників. Проголошував демобілїзацію армії і вказував потрібні в звязку з сим заходи для відбудови знищеного краю, привернення на мирний стан фабрик і заводів забраних на воєнну роботу і ріжні способи задоволення вояків, що повертають ся з війни, в їх полїтичних правах. Назначав ряд соціальних реформ в інтересах трудящого народу (в розвиток принціпів проголошенних третїм унїверсалом) — передачу землї в руки трудящих, націоналїзацію лїсів, вод і багацтв підземних, орґанїзацію робіт для безробітних, заведеннє монополїї торгу товарами найбільш потрібними для трудящого народу, контролї над банковим кредитом, і т. д.

Унїверсал був прийнятий в останнїй редакції й фактично проголошений в Ц. Радї 11 сїчня, але зіставлений з датою 9 сїчня — дня принціпіальної ухвали сього важнаго акту, що став для богатьох каменем претикання. Серед самих Українців знайшлись ґрупи настільки захоплені росийською культурою й державністю, призвичаєннєм до єдиної Росії, або до традиційного федеративного гасла, що не згожувались на самостійність навіть як на форму переходову до федерації. Ще більше се треба сказати про ґрупи не-українські: Українцїв які відірвались від української стихії й уважали себе „русскими“, Великоросів захожих, і навіть Євреїв, які також не вміли відразу стати на ґрунт реальних інтересів єврейської людности україни, а вважали потрібним наперед виявити свій протест против разриву з єврейськими орґанїзаціями Росії. І сей ворожий настрій до українства, який вже так сильно перед тим відчувавсь по міських центрах взагалї і з окрема в столиці Українї Київї, слїдом за проголошеннєм української самостійности прорвавсь в київськім повстанню, сїм критичнім моментї боротьби за українську незалежність.

420. Велика державна печать Української Народньої Республїки, прийнята У. Радою 22 березня.

136. Київське повстаннє. Четвертий унїверсал прийнято в редакції більшости. Центральний комітет українських с.-р., де мали в тім моментї вплив елєменти лїво-есерівської орієнтації, поручив фракції зазначити ту позіцію, на котрій стоїть його більшість, і ті пункти, в котрих дотеперішня полїтика українського правительства розминаєть ся з її поглядами. Наслїдком сього виступу фракція українських с.-д. зая-