З другого боку сама поява на український землї сього нового фактора вносила велике замішаннє в внутрішнї відносини. Соціальна полїтика Ц. Ради, особливо земельний закон 18 сїчня 1918, уже перед тим викликали незадоволеннє серед буржуазних кругів. Тепер вони заходились діскредитувати українську державу в очах Нїмців і Австріяків, шукали у них опори і помочи против соціальної полїтики Ц. Ради і против української державности.
Польські поміщики Поділя й Волини звернулись до австрійського правительства з закликом перевести окупацію приграничних частей України, скасувати в них селянські орґанізації й земельну реформу, відновити поміщицьке землеволодіннє й завести примусову селянську працю. Поміщики та їх офіціалїсти завязували як найтїснїйші звязки з австрійськими та нїмецькими командами, гостили їх офіцерів, шукали їх помочи. Орґанїзовували також польські військові части, або опираючись на давнїйше сформовані лєґіони, пробували на власну руку касувати земельну реформу й відбирати поміщицькі землї роздані селянам земельними комітетами.
 |
 |
 |
 |
423. Серія перших українських поштових марок, випущених першим мінїстерством пошт і телєґрафів Української Республїки.
| |||
На лївобережу місцеві, навіть українські поміщики заходились також орґанїзувати рух против земельної реформи і соціялїстичного українського правительства: приєднавши до себе дрібних власників, селян і козаків, вони виносили резолюції з домаганнєм, щоб Центральна Рада відставила свій соціалїстичний кабінет, не скликала Установчих Зборів, орґанїзувала тимчасове правительство і віддавши йому всю власть, себто диктатуру, сама розпустила себе. Инакше грозили боротьбою, повстаннєм і т. д. Їх депутації зявлялись у нїмецьких представників. На місцях серед офіцерів нїмецьких частей також велась з сеї сторони завзята аґітація в напрямі скасовання земельної реформи, усунення соціялїстичного мінїстерства і української державности. А найгірше, що паралєльно з такими заходами з боку елєментів стороннїх, несоціалїстичних,
