кому старостинські підпанки. Далї почали казати на нього, що козаків бунтує на море йти. Се так оповідали, що Хмельницький викрав у иньшого старшого козацького, Барабашенка, лист королівський, де король козакам казав іти на море, а старшина козацька то затаїла:
Тодї ж то Хмельницький добре дбав,
Кумом до себе гетьмана[1] молодого Барабаша зазивав,
А ще дорогими напитками його витав,
І стиха словами промовляв:
“Ей пане куме, пане Барабашу, пане гетьмане молодий,
Чи не могли б ми з тобою у двох королевських листів прочитати,
Козакам козацькі порядки подавати,
За віру християнську одностайно стати?”
Оттогдї ж то Барабаш, гетьман молдий,
Стиха словами промовляв:
“Ей пане куме, пане Хмельницький, пане писарю військовий,
На що нам козакам козацькі порядки давати,
Чи не лучше нам із Ляхами мостивими панами
З упокоєм хлїб-сїль по вік вічний уживати?”
Оттогдї то Хмельницький на кума свого Бараша
Велике пересердиє має,
Ще кращими напитками витає.
Оттогдї то Барабаш, гетьман молодий,
Як у кума свого Хмельницького дорогого напитку напивсь,
Так у його і спать поваливсь.
- ↑ Дума зве Барабаша гетьманом помилкою; так само Хмельницький не був тодї писарем військовим, як у нїй називаєть ся.
