111
Хоч як незначні були полїтичні здобутки українства в порівнянню з його потребами, про те все таки й ті прояви житєвої сили українського народу, які він дав у сих роках, дуже озлобили всїх його ворогів. Хоч які робили труднощі українському житю, хоч як перебивали його домагання, вони чули його силу — і страшенно лютували.
Досї вони доказували, особливо в Росії, що нїякого українського руху нема, що українську мову видумало кілька людей, нїхто тої мови не розуміє й не хоче. А тепер показувалось навпаки, що сей рух іде широко в громадянстві, в народї. З злоби своєї видумували вони, що сей рух ведеть ся за нїмецькі марки, себто за гроші від правительства Ґерманїї — так як перед тим в Галичинї Поляки нарікали, що Русинів видумав австрійський намістник в 1848 р., а в Росії казали, що українство — се польська інтриґа проти Росії!
В Росії сї вороги накликали правительство до поновлення старих заборон 1876 р. В Галичинї, маючи власть в своїх, польських руках, вони власними силами старались чим можна принищити український рух. Та завзята боротьба, яку вели Українцї з польським панованнєм за всї отсї роки, страшенно роздражнила обидві сторони (особливо сильне вражіннє зробило, коли студент-Українець убив намістника Галичини гр. Потоцкого, як ворога Українцїв). Угода в справі виборів до сойму, на початку 1914 р., нї трохи не полагодила відносин: вони були напружені до крайности.
В Росії заборони святкувань столїтя Шевченкових уродин викликали великі манїфестації в Київі і велику дебату про українство в державній думі. Не довго перед тим Українцї договорились з поступовими росийськими партіями, щоб вони берегли українських інтересів в думі, замість Українцїв, котрих не стало в думі після останнього виборчого закону, тому росийські поступові депутати виступили проти заборон українства, на великий гнїв його ворогів.
Сї вороги чекали давно сподїваної війни Росії з Австрією, щоб тодї порахуватись з українством. І коли лїтом 1914. р. ся війна почалась, вони справдї першим дїлом кинулись нищити Українцїв. В Галичинї, закидаючи зраду, почали арештовувати й висилати з початку так званих москвофілів, потім і Українцїв. На росийській Українї адмінїстрація, що ранїйше не рішалась слухати противукраїнських порад, тепер вповнї пішла за ними. Зараз з початком війни позакривано українські ґазети, почали арештовувати й висилати українських дїячів.
