Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/115

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

114

поширити автономні права Галичини, так, щоб вона була зовсїм самостійна в своїх справах. Се значило, що галицькі Українцї булиб зовсїм у власти Поляків. Страшенно се знеохотило їх до Австрії, але не видко було ніякого способу тому запобігти.

Так сумно складалось українське житє, коли налетїла росийська революція і все змінила.


32. Революція і визволеннє України.

Саме в Шевченківські днї 1917 р. стались великі військові рухи в Петербурзї, які стали початком росийської революції — принесли визволеннє народам Росії, в тім і Українї. Як оповідають, початок тому дала українська аґітація між салдатами-Українцями в учебній командї одного з запасних ґвардейських полків. Коли пішла вість про те, що царське правлїннє впало, Українцї, що жадібно весь час слїдили за його ослабленнєм, зараз покористувались новою свободою, щоб вивести на світ свої потайні орґанїзації, відновити товариства, видання, ґазети. Нелегко се було — бо видавниче дїло взагалї прийшло до великого розстрою за час війни, а українське таки й зовсїм убите було ще тими всїми заборонами та утисками. Про те зголоднївши за національним житєм за сї роки руїни, українське громадянство запопадливо поборювало всї трудности й енерґійно орґанїзувалось, будило національну свідомість і аґітувало за національними домаганнями.

Стара полїтична українська орґанїзація, що носила назву „Товариства Українських Поступовцїв“ (ТУП) і підтримувала орґанїзацію й звязь в українськім громадянстві під час останнього лихолїтя, вийшла з свого потаємного істнування й взяла на себе початок засновання полїтичного всеукраїнського обєднання. В перших днях революції (7 марта-березня) в Київі за її приводом завязалась „Українська Центральна Рада“, з представників усяких партій та ґруп, і взяла на себе ролю центрального орґану для обєднання полїтичної дїяльности українського громадянства.

Метою її вона поставила здїйсненнє домагання винесеного ще Кирило-Мефодіївцями і потім незмінно підтримуваного полїтичними українськими орґанїзаціями: широкої автономії України в Росийській федеративній республїцї. Пізнїйше ся плятформа (себто чергове завданнє) орґанїзації була поширена, до неї внесено також справи економічні, забезпеченнє інтересів трудящого народу.

Заснованнє такого полїтичного обєднання дуже відповідало потребам часу і тому українське громадянство і весь орґанїзований