21
міста. Коли Татари відпочивали, люде київські поставили деревяну кріпость наоколо церкви Богородицї, побудованої Володимиром, але кріпость не була сильна: Татари зараз здобули її. Люде кинули ся тїкати до церкви на хори, але такої сили людей не витримали мури, і церква впала та людей подавила.
Татари потім перейшли через Київщину, Волинь і Галичину, здобуваючи городи, які стояли по дорозї, та побиваючи людей. Пройшли на Угорщину, поруйнували її, Польщу також. Потім вернули ся назад в чорноморські степи, осїли ся над Волгою і післали своїх післанцїв в сусїднї землї, списувати людей, щоб давали їм дань. Так попали українські та московські землї в неволю татарську.
._c._150.jpg)
Київські руїни: Церква Богородицї, збудована Володимиром Вел., що впала підчас татарської облоги.Богато в тім завинили князї. Хоч яка велика й сильна була орда татарська, але як би вони спільно й однодушно заходили ся боронитись від неї, то мабуть би й відборонились, а в кождім разї — не дали б на таке знищеннє своїх земель Татарам. Вони-ж не думали про се, не помагали один другому, кождий боронив свого города, але на те не мав сили, — або й таке було, що лишав людей на ласку божу та тїкав куди видно.
Тому в ріжних місцях на Україні, як показало ся, що князї не вміють оборонити землю від Татар або й боять ся з ними бороти ся, люде постановили не слухатись князїв і не приймати їх до себе більше. Ухвалили здатись на ласку Татарам і тільки їх слухатись.
Знаємо вже, що з княжої управи, з княжих урядників і слуг люди були і без того дуже невдоволені, жалїлись на здирства й неправди. Тому хотїли тепер зовсїм відчепитись від князїв за помічю Татарів. Бо коли мали й Татарам дань давати і князям, а князї їх не могли нїчим від Татар захистити, то за краще вважали мати дїло тільки з Татарами та їх ласки шукати. До того надїяли ся, що Татари не будуть мішати ся до їх справ, а хотїли жити собі по своїй волї, без князїв та їх начальників, хоч би й під Татарами.
