23
на Татар не зміг дати, бо королї папи не послухали, й Данило побачивши се, покинув папу.
Попробував своїми силами воювати ся з Татарами, але се було йому не під силу. Головно, що люде на пограничу волинськім (коло Звягля, Межибожа, по Случи і Богу) держали ся Татар і не хотїли піддаватись Данилу. Не міг він через се прилучити київських земель та збільшити своїх сил. Мусїв покоритись Татарам, але не міг того пережити і з жалю скоро вмер (1264 р.).
Юрий, „король руський“, князь Галицький і Волинський — так як він вироблений на його печатцї.
По нїм землї галицькі й волинські подїлились на кілька частей, аж внук Данила Юрій зібрав їх всї в своїх руках. Пишуть, що за його часів край той жив у спокою й богацтві. Татари бояли ся дражнити таких сильних князїв і в тутешнї справи не мішались. Біда тільки, що ся галицька держава стояла тепер зовсїм окремо. За нею на сходї над Днїпром, не було нїкого, хто міг би помогти їй в бідї, а наоколо були чужі держави: угорська, польська, чешська, які ласим оком дивили ся на сї богаті галицькі та волинські землї
