55
се, почав ладитись і собі до походу. Наперед вислав на Хмельницького свого сина Стефана з польським військом і козаками, решту реєстрових козаків з драґунами виправив Днїпром човнами, а сам з своїм помічником (гетьманом польним) збирав головне військо з ним поволї посувавсь на полудне, чекаючи вістей від сина.
Тим часом син його попавсь у велику біду. Надїючись на свої сили йшов він не питаючись. А тим часом Хмельницький обступив його несподівано з своїм військом і Татарами на Жовтих Водах. Козаки реєстрові, що в тім війську були, прилучились до Хмельницького, а й ті що Днїпром плили — реєстрові та драґуни, також з Українців набрані, теж до Хмельницького пристали. Побачивши се, став Стефан Потоцький відступати. Але Хмельницький з усїм військом обпав його і погромив так, що сливе нїхто цїлий не вийшов.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2c/Chmielnicki%2C_Bohdan_Zenobi.jpg/380px-Chmielnicki%2C_Bohdan_Zenobi.jpg)
Потім Хмельницький пішов на головне польське військо. Воно, не маючи вістей від переднього полку, теж почало відступати, але під Корсунем ударив на нього Хмельницький, загнав у засїдку й погромив також до решти. Обоз, гармату, все забрали козаки. З цїлого війська