Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/98

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

97

З тих, що самі писали по українськії, в тім часї визначив ся Гулак-Артемовський своїми гарними віршами. Між иньшим, в байцї „Пан та собака“ представив він гірку долю селянина під видом собаки, якому все від панів біда, як він їм не служить. Перший почав перекладати на українське з світової лїтератури, і взагалї ставив ся до українського лїтературного дїла поважно. Котляревський в тім же часї написав дуже гарну оперету (представленнє з співами): „Наталка Полтавка“, де описував щирість і добрі звичаї селянські. Від неї веде початок новий український театр.

Трохи пізнійше зачав писати оповідання про сїльське житє третїй великий письменник нової української лїтератури Григорій Квітка, теж представляючи добрі сторони українського селянина, його чесну, правдиву вдачу, вірність і щирість, особливо в жіноцтві.
Гр. Квітка.

То був той новий вітер, що повіяв по всїм просторі України: повів народолюбства, любови до свого народу, до його житя, мови, до його минувшости. Він дав новий напрям і галицькому українському письменству — спровадив його на народню і народолюбну стежку.


27. Шевченко й його товариші.

Були то одначе тільки початки, а дійшли вони своєї правди тодї, як між Українцями зявивсь такий великий поет як Шевченко, а поруч нього чимало иньших тямущих і високоталановитих людей, перейнятих горячою любовю до свого народу.

Вони почали розкривати й описувати сучасне житє українського народу, обясняти українську історію. Стали думати та шукати способу поправити долю українського селянина, піднести український народ з його занепаду, щоб став він рівно з иньшими народами освітою, достатком, повагою, а не був слугою, наймитом в роботї тих иньших народів. Зненавидївши ту неволю, в яку попала Україна під царським та польським панованнем, вони складали пляни її визволення і забезпечення її устрою вільного, народнього, виборного — щоб був він міцною охороною свободи, рівности й братерства, про яке мріяли найкращі голови в західнїй Европі, особливо у Франції.

Головою між тими людьми, не тільки своїм талантом, хистом поетичним, але й любовю до свого народу, завзятєм, відвагою та щирістю був Тарас Шевченко. Він був син кріпака з Київщини, з