Благові́ще́ння, ня, с. Благовѣщеніе (праздникъ 25 марта). ХСб. I. 74. На Благовіщення й птиця гнізда не в'є. Ном. № 418.
Благові́щний, а, е. Благовѣщенскій. На благовіщнім тижні вдовин плуг. Ном. № 419.
Благода́р, ря, м. Благодѣтель. Вх. Лем. 392. См. Добродій.
Благода́тний, а, е, благода́тній, я, є. Благодатный. Прийшла молодиця на той хутір благодатний у найми проситься. Шевч. Життя тоді наше було.... таке ж то любе, таке ж то благодатнє. МВ. (О. 1862. III. 76).
Благода́тно, нар. Благодатно.
Благода́ть, ті, ж. 1) Благодать. Усюди Божа благодать і в серці, і в хаті. Шевч. 2) Бо́жа благода́ть. Раст. Gratiola officinalis L. ЗЮЗО. I. 124.
Благоподо́бно, нар. Надлежащимъ образомъ, какъ слѣдуетъ, благолѣпно. Треба тільки мені вивірити на свої очі, що темний сліпець благоподобно службу божу одправляє. МВ. I. 16.
Благополу́чний, а, е. Благополучный, здоровый. Була звечора благополучна, а вночі і занедужала. Лебед. у.
Благополу́чно, нар. Благополучно. Стор. I. 5.
Благоро́дний, а, е. 1) Изъ привилегированныхъ сословій. Благородні — хліба голодні. Ном. № 953. Благородна, як свиня огородна. Ном. № 953. 2) Благородный. Болота засипав благородними кістками. Шевч.
Благоро́дність, ности, ж. Благородство. Желех.
Благослове́нний, а, е. Благословенный; благословленный. Онопріє, святий, благословенний. Чуб. Курка вся благословенна їсти, тілько ноги не благословенні, бо вона гребе усяку нечисть. Мнж. 155.
Благослове́ння, ня, с. 1) Благословеніе. Добрий піп, добре й благословення. Ном. № 7108. 2) Славословіе, восхваленіе. Ум. Благослове́ннячко. Молода Гапочка у свого батенька благословеннячка просе. ХСб. VII. 427.
Благослове́нство, ва, с. = Благословення 1. Хто йде, під благословенство підійде. Св. Л. 10.
Благослови́ти, ся. См. Благословляти, ся.
Благословля́ти, ля́ю, єш, сов. в. Благослови́ти, влю́, ви́ш, гл. 1) Благословлять, благословить, давать, дать благословеніе. Чуб. I. 70. Владика благословляє нас на рушення. Стор. МПр. 51. Благослови ж мене, та мій батеньку, на сім посаді сісти. Нп. 2) Славословить, восхвалять, величать. І Господа благословляла за долю добрую твою. Шевч. Благословив Бога. Єв. Л. II. 28.
Благословля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. Благослови́тися, влю́ся, ви́шся, гл. 1) Получать, получить благословеніе. Благословилась Марусенька у свого татка на посад сісти. Нп. — до ко́го, у кого. Получать благословеніе отъ кого. (На весіллі) посланці тричі благословляться до старости. О. 1862. IV. 16. Йди до попа благословиться. АД. II. 21. Вона благословиться у батька й у матері. Грин. III. 428. 2) На світ благослови́лося. Разсвѣло. Ось нічка утікла, мов стало розсвітать, мов почало на світ благословлятись. Греб.
Благости́нний, а, е. Милостивый, добрый. Ти послав йому назустріч слово благостинне. К. Псал. 47.
Благости́ня, ні, ж. Доброта, милость, благодѣяніе. Слава ж тобі, чернче, твоїй благостині. Чуб. V. 1167. До кого мені сховатись, де шукати благостині? К. Псал. 11.
Бла́гость, ти, ж. Благость, доброта. Великі скарби своєї благости розсипав Бог у своєму красному мирові. К. Гр. Кв. 22.
Благочести́вий, а, е. 1) Православный. Графиня благочестива була і не ходила в успенську церкву до уніята. Скоро потім настало благочестіє, успенська церква на самий перед стала благочестивою. КС. 1884. VIII. 724. Стали гонительства і на попів благочестивих. ЗОЮР. I. 138. 2) Благочестивый, религіозный. А людей благочестивих добре поважає. К. Псал. 8.
Благоче́стя, тя, с. Православіе. ЗОЮР. I. 69. КС. 1884. I. 166. От у Тройці благочестиє, а в нас унія. ЗОЮР. I. 262.
Благочи́нний, ного, м. Благочинный. Молітесь, братія, молітесь, — так благочинний начина. Шевч. Коли б нашій попаді та попова борода, — давно б благочинним була. Ком. Пр. № 899.
Благочи́нник, ка, м. = Благочинний. Шейк. Прийшов указ від благочинника. Св. Л. 8.
Благува́тий, а, е. Малоумный. Благувата трохи. Вас. 209.