Іванець і собі до гурту.... да щось і блявкнув з простоти. К. ЧР. 28.
Блягу́зкати, каю, єш, гл. Молоть вздоръ, болтать.
Блягу́зниця, ці, ж. Женскій половой органъ. Павлоград. у.
Бля́кати, каю, єш, гл. Болтать, врать, сплетничать. Мнж. 176. См. Блявкати.
Бля́кнути, ну, неш, гл. = Блекнути. Паростки манньолій блякнули і жовкли. Щог. Сл. 6.
Блякува́ти, ку́ю, єш, гл. Линять.
Бляск, ку, м. Блескъ, сіяніе. Ясний місяць заглянув в віконця.... пішов бляск по всій хаті. Левиц. I. 8.
Блят, ту, м. 1) Пластинка (металлическая); доска деревянная для писанія на ней масляными красками. Приснився мені сон, щоб змалювать три иконі.... Купить дерева та повезти до столярів, щоб поробили бляти, а мій брат.... помалює. Драг. 137. 2) То же, что и бердо 1, ткацкій снарядъ, вставляемый въ ляду, сквозь который проходятъ нити основы. Вас. 152, 166, 176. Kolb. I. 68. Части: двѣ горизонтальныя планки рамки — би́льця, зубья — тростки. Константиногр. у. Б. Г. Въ Галиціи зубья называются — сказівки́, щели между ними — комірки́. МУЕ. III. 18. 3) Составная часть внутренняго колеса мельницы — часть обода (4—6 такихъ частей составляютъ полный ободъ), въ который вставляются кулаки. Черниг. у. Мик. 480. Ум. Блятик.
Бля́ха, хи, ж. 1) Металлическая пластинка, металлъ въ листахъ. Шух. I. 277. Труну збудували, срібними бляхами обкували. Грин. III. 666. Всі покриті срібнов бляхов. Федьк. I. 26. 2) Жесть. Въ томъ же значеніи: біла бляха. Дах, критий білою бляхою. Св. Л. 25. На кожнім (піддашку) хрест, білою бляхою обкований. Св. Л. 25. 3) Кровельное желѣзо. Левиц. ПЙО. I. 476. 4) Родъ четырехугольной сковороды изъ листоваго желѣза, противень. Владим. у. Черниг. у. Печеню.... вкладають на бляху, вливають трошки води, щоб не припалилася і печуть. МУЕ. I. 106. Пражать горох на блясі. МУЕ. I. 99. 5) Бляха, знакъ (у сотскаго и пр.) На грудях з бляхою лядунка. Котл. Ен. Ум. Бляшка, бляшечка. Соцький … з мідною бляшкою на свиті. О. 1862. ІХ. 63.
Бляха́рня, ні, ж. Жестяной заводъ.
Бляха́рство, ва, с. Ремесло жестяника. Желех.
Бляха́рський, а, е. Принадлежащій, свойственный жестянику. Желех.
Бляха́рь, ря́, м. 1) Жестяникъ, жестяныхъ дѣлъ мастеръ. 2) Кровельщикъ. Могилев. у.
Бляхівка, ки, ж. Жестянка емкостью въ одинъ литръ. Шух. I. 101.
Бляхма́н, на́, м. Туманъ передъ глазами. Бляхмана́ пуска́ти, бляхмано́м очі зане́сти кому. Одурачить, обмануть кого, пустить кому пыль въ глаза. Желех.
Бляхува́ти, ху́ю, єш, гл. 1) Покрывать жестью. 2) Украшать металлическими пластинками. Вуздечки були не прості, а циганські, бляховані. Екатериносл. у. 3) У Котляревскаго употреблено въ значеніи: чеканить, выковывать изъ металла. Вокруг же щита на заломах найлуччі лицарські діла були бляховані в персонах. Котл. Ен. V. 27.
Бляша́ний, а, е. 1) Жестяной. 2) О крышѣ: желѣзный. Палати.... з бляшаною покрівлею. Мир. ХРВ. 103.
Бляша́нка, ки, ж. 1) Жестянка. 2) Мѣра для водки: осьмушка. Брацл. у. Випив пів бляшанки. Рудан. I. 68. Випий, Іване, бляшанку, а за дві заплати. Фр. Пр. 180. Ум. Бляшаночка.
Бля́шечка, ки, ж. Ум. отъ бляха.
Бля́шка, ки, ж. 1) Ум. отъ бляха. 2) Головной уборъ невѣсты. Kolb. I. 43.
Бо, сз. 1) Потому что, ибо. Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю. Нп. 2) Же. Чи ж бо я на світі одная? Нп. Годі бо! Та йди бо швидче! Кв.
Боба́лька, ки, ж. Клецка, родъ галушки. Вх. Лем. 393.
Бобальчаки́, кі́в, м. мн. = Бобалька. Вх. Лем. 393.
Бобачик, ка, м. Раст. Gallium verum. Лв. 98.
Бобе́р, бра́, м. 1) Бобръ. Castor fiber. Грин. III. 135. Чорні бобри на шубойку. Чуб. III. 474. 2) Родъ дѣтской игры. Чуб. IV. 40. Ив. 60. Ум. Бобрик, бобричок.
Бо́бик, ка, м. 1) Ум. отъ біб. 2) Раст. Medicago Sativa. МУЕ. I. 99.
Боби́на, ни, ж. Одно зерно боба. Ум. Бобинка, бобиночка.
Бобире́ць, рця́, боби́рчик, ка, м. Ум. отъ бобирь.
Боби́рь, ря́, м. Рыба: Acerina rossica Pall, ершъ. Шейк. Вх. Пч. II. 18. Ум. Бобирець, бобирчик.
Боби́ще, ща, м. Ув. отъ біб. ЕЗ. V. 149.
Бобівни́к, ка́, м. Раст. а) Trifoliura
