Босі́ти, сі́ю, єш, гл. Дѣлаться босымъ.
Бо́ска, ки, ж. Проститутка. Полт.
Боско́, ка́, м. Собака съ бѣлыми ногами (до колѣнъ). Боско через увесь вік босий бігає. Ном. № 11231.
Бо́со, нар. Босыми ногами. Чуб. IV. 225. Ходить босо. ЕЗ. V. 179. Ум. Босе́нько. Бігай босенько, — тепер тепло. Полт.
Босо́ніж, нар. Босыми ногами, босикомъ. Бігли босоніж дівчата. К. Чр. 41.
Босоні́жка, ки, ж. Босоножка. Білявенька, русявенька босоніжка, Михайлова маленька сестричка Мелася. МВ. III. 135.
Босо́ніч, нар. = Босоніж. Позичка босоніч ходить. Ном. № 10618.
Босоно́гий, а, е. Босоногій. Боги, богині і півбоги, простоволосі, босоногі. Котл. Ен.
Босо́рка, ки, ж. 1) = Босорканя. Желех. 2) Лягушка, жаба. Вх. Уг. 228.
Босорка́ня, ні, ж. 1) Вѣдьма, колдунья. Гн. II. 182, 252. 2) = Ропавка. Желех.
Босорку́н, на, м. Упырь. Желех.
Бости́, боду, деш, гл. Бодать. Угор. Бик боде. Вх. Лем. 394.
Босува́ти, су́ю, єш, гл. Ходить босикомъ. Що се ти босуєш? Лохв. у.
Бося́жник, ка, м. Родъ растенія. Вх. Уг. 228.
Бося́к, ка́, м. Босякъ, оборванецъ, безпріютный пролетарій. Сам став за босяка на поденну. Грин. II. 258. У якономії усяка наволоч і босяки бувають. Г. Барв. 511.
Бося́тник, ка, м. Родъ растенія. Желех.
Бот, та, м. Сапогъ съ короткимъ голенищемъ. Боти сап'янові несе, на його козацькі ноги надіє. ЗОЮР. I. 207. Та на козаку боти, та на козаку нові та німецької роботи. Грин. III. 286. Ум. Бо́тик.
Ботви́на, ни, ж. Свекловичные листья. Ой через тин да в манастир стежечка в ботвину. Нп. Нарвала ботвини свині. Черниг. у.
Боте́й, те́ю, м. = Отара. Шух. I. 195, 198. Цілий ботей овець іде за двома вівчарами. Шух. I. 210.
Ботеле́в, ва, м. Мутовка для пахтанья масла; состоитъ изъ ручки (держівно), на концѣ которой прикрѣплены накрестъ двѣ пары брусочковъ (крила), сквозь концы которыхъ проходитъ два кольца, свитыя изъ тонкаго корня смереки (роскрутці). Шух. I. 214, 141, 106.
Бо́ти, мн. (ед. ч. бота?) Дубовыя доски для лодокъ. Браун. 19.
Бо́тик, ка, м. 1) Ум. отъ бот. 2) Башмакъ, ботинокъ. Бо́тики з очи́ма. Башмаки съ металлическими пистонами для снурковъ. Вас. 162.
Бото́к, тка́, м. Ботинокъ, полусапожекъ. На тім паняті (дівчині) рудая сукня, на ножейках ма'т шнуровані бітки. АД. I. 43.
Ботю́к, ка́, м. Стволъ дерева, предназначенный для распилки на доски. Желех. Вх. Зн. 4. Ялиця стогне й шелестить.... „Мене підтяли й ботюка до трачки покотили“. Млак. 108.
Бо́тя, ті, ж. Кокора въ срединѣ лодки, полуободъ, поперечный выгнутый деревянный брусокъ, къ которому снаружи пришиваются доски. Вас. 151. Мнж. 179.
Бо́хало, ла и пр. = Бухало и пр.
Бохон, на, бохуне́ць, нця, м. и пр. = Бухан, буханець. Хліба бохунець. Рудан. I. 67.
Боцю́н, боця́н, на, м. Аистъ, Ciconia.
Боча́лка, ки, ж. Небольшой боченокъ. Де там барилко, то таки ціла бочалка: відер з п'ять або й більш трохи туди влізе. Брацл. у.
Бочане́ць, нця́, боча́нин, на, м. (мн. боча́не). Житель противоположнаго берега рѣки.
Боча́стий, а, е. Толстобокій. Сиві воли поздихають і бочасті корови. Гол. I. 314.
Бо́ченько, ка, м. Ум. отъ бік.
Бо́чечка, ки, ж. Ум. отъ бочка.
Боче́чок, чка, м. Ум. отъ бік.
Бочи́стий, а, е = Бочастий. Коципинскій, І. 23.
Бочи́ти, чу́, чи́ш, гл. 1) Сбочивать, ѣхать въ сторону. Шейк. 2) Смотрѣть въ сторону.
Бочи́тися, чу́ся, чи́шся, гл. Косо, непріязненно смотрѣть, сердиться. Вх. Зн. 18. Бочит сі на мене, як бим му маму зарізав. Фр. Пр. 112.
Бочи́ще, ща, с. Ув. отъ бік. Дурне мужичище взялось у бочище. Грин. III. 327.
Бочі́й, чія́, м. = Бокшій. Желех.
Бо́чка, ки, ж. 1) Бочка. Шух. I. 250. Горілочки бочка. Чуб. III. 243. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 46. Ум. Бо́чечка. Чуб. III. 456.
Бочкови́й, а, е. Бочечный. Бочкова олія. Полт. г.
Бочкори, (рів? м.) мн. Родъ кожаной
