ромъ. Про́ти ве́чора. Къ вечеру. Святи́й ве́чір. Канунъ Рождества. Сим. 174. Діви́ч ве́чір. Дѣвичникъ. Згадала баба дівич вечір. Ном. № 13086. Добри́ вечір. Добрый вечеръ. Привѣтствіе. Ум. Вечіро́к; вечіро́чок. Зійшла зірка з-під вечірка. Мил. 82. Ой жаль мені вечірочка, що не був я вчора. Лис. III. № 20.
Вечі́рки, рок, ж. мн. = Вечерниці. У діда дочка і в баби дочка. Так вони ходили на вечірки. Рудч. Ск. II. 51. Грин. II. 174. III. 275.
Вечі́рній, я, є. Вечерній. Ой зійди, зійди, ти, зіронько та вечірняя. Мет. 80.
Вечі́рня, ні, ж. Вечерня. Він на вечірні був і в кадило дув. Ном. № 13184.
Вечіро́к, рка́, вечіро́чок, чка, м. Ум. отъ ве́чір.
Вечори́на, ни, ж. 1) = Вечір. Борз. у. Хоч не вранці, — в вечорині. Мил. 195. 2) = Вечеря. Да спасибі, сину, за сю вечорину. Лукаш. 91. 3) мн. Совмѣстный ужинъ невѣсты съ дру́жками, а жениха съ боя́рами и со всей свитой — въ субботу. ХС. VII. 427. Ум. Вечори́нка. Коли б мені не тини та не перетинки, ходив би я до дівчини та що вечоринки. Мет.
Вечоря́ти, ря́ю, єш, гл. = Вечоріти. Уже вечор вечоряє. Мил. 71.
Вешня́к, ка́, м. Водяная мельница, дѣйствующая только въ половодье. Левч. 70.
Ве́штання, ня, с. Хожденіе туда и сюда, шатаніе. Котл. Ен. V. 67.
Ве́штатися, таюся, єшся, гл. Ходить вездѣ, шататься, шляться. Він усюди вештається та на кобзі грає. Шевч. 7. Обридло мені вештаться по осоружному світу з нудьгою. Стор. М. Пр. 40.
Вж.... См. Уж....
Вз.... См. Уз....
Ви, мѣст. Вы. Як ви нам, так і ми вам. Ном. № 7220.
Ви́бабити, блю, биш, гл. 1) Принять (дѣтей о повитухѣ). Я в тебе усіх дітей вибабила. 2) Заработать акушерствомъ.
Ви́бава, ви, ж. Уничтоженіе, истребленіе. Уман. I. 317.
Ви́бавити, ся. См. Вибавляти, ся.
Вибавле́ння, ня, с. = Вибава. Левч. 55.
Вибавля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́бавити, влю, виш, гл. 1) Избавлять, избавить, спасать, спасти. Ти мене вибавив од смерти, а я тебе. Рудч. Ск. I. 73. 2) Выводить, вывести, уничтожать, уничтожить. Вибав плямки. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавити. Ном. № 1313. Він вибавляв кукіль з жита. Борз. у. Як вітрець повіє, росоньку висушить, а з мого серденька жалю не вибавить. Грин. III. 408.
Вибавля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. ви́бавитися, влюся, вишся, гл. 1) Избавляться, избавиться, спасаться, спастись. 2) Выводиться, вывестись, уничтожаться, уничтожиться.
Ви́байкуватися, куюся, єшся, гл. Выплыть изъ воды. Плив бистрою рікою, захльоскувавсь, тонув, вибайкувавсь і знов-знов-знов, поки аж на березі став. МВ. III. 50.
Ви́балакати, каю, єш, гл. Добиться чего разговоромъ, бесѣдой. Та що! Будем балакати, може що й вибалакаємо.
Ви́балакатися, каюся, єшся, гл. Наговориться, сказавъ все, что хотѣлъ. Та не перепиняй, — хай уже вибалакається. Харьк.
Ви́балок, лку, м. Отроги оврага, степной ба́лки.
Ви́бандилити, лю, лиш, гл. — кишки́. Выпотрошить, вынуть кишки.
Ви́бандурити, рю, риш, гл. Выпотрошить. О. 1862. II. 63.
Ви́банити, ню, ниш, гл. Вымыть теплой водой (посуду, утварь). Вивернули вони той шаплик, вибанили. Мнж. 138.
Ви́банітувати, тую, єш, гл. Выбранить. Вибанітував на всі боки. Ном. № 3804.
Ви́батожити, жу, жиш, гл. Отстегать кнутомъ.
Ви́батькувати, кую, єш, гл. Выругать въ отца. Суча дочка, коли не вибатькую. Ном. № 3604.
Вибача́ти, ча́ю, єш, сов. в. ви́бачити, чу, чиш, гл. Извинять, извинить. Подорожньому і Бог вибачає. Ном. № 11374. Їжте, умочайте, на друге вибачайте. Ном. № 12022. Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту. Ном. № 6212. Вибача́йте на сім сло́ві. Извините за выраженіе, съ позволенія сказать.
Вибаче́ння, ня, с. Извиненіе. Левиц. I. 335.
Ви́бачити. См. Вибача́ти.
Виба́чний, а, е. Извиняющій, прощающій. Бу́дьте виба́чні. Извините, простите. Вх. Лем. 397.
Ви́баяти, баю, єш, гл. Выболтать, раз-
